АПостроф
Прогрес, регрес чи статус-кво: економічні підсумки та перспективи України
підготовлено експертами Міжнародного центру перспективних досліджень
З однієї сторони, 2018 рік характеризувався відносним спокоєм економічної ситуації у країні, а з іншої – відсутністю здобутків. При цьому, зовнішньоекономічна ситуація у 2019 році може погіршитися, що призведе до більшої стагнації або навіть до економічної кризи. Україна ж входить до 2019 року повністю непідготовленою через неспроможність та небажання уряду виявляти політичну волю до впровадження змін. Відповідно, Україні слід навчитися мінімізувати економічні ризики ймовірних подій, а не тільки їх наслідки постфактум.
Чим запам'ятався 2018 рік?
Порівнюючи з попередніми роками, економіка України у 2018 році розвивалася за відсутності значних потрясінь. Основними ж змінами, які біль-менш вплинули на економічний розвиток, були наступні:
Макроекономіка та фінанси
Серед досягнень у цій сфері можна відзначити те, що вперше з моменту кризи банківський сектор став і залишається прибутковим. Також зросли податкові надходження. З іншого боку, це зростання було більше викликано інфляційними процесами в країні і збільшенням заробітних плат. Це вплинуло на розширення податкової бази та, відповідно, податкових надходжень. Наприкінці ж 2018 року був прийнятий збалансований бюджет.

З іншої сторони, відчувалися повільні темпи економічного зростання і недостатнє зростання внутрішнього виробництва, помітно посилився інфляційний тиск. Відповідно, була підвищена облікова ставка, яка нині сягає 18% річних і що відповідно стримує економічний розвиток. Подальша ж стабільність економіки навряд чи буде здатна «керуватися» тільки обліковою ставкою і валютною інтервенцією. Трирічне ж бюджетне планування для мінімізації шоків так і не було запущено.

До того ж, в економіці спостерігається: недостатній обсяг інвестування, проблеми зі своєчасним освоєнням грошей фінансових організацій та інших фондів на інфраструктурні проекти; частка непрацюючих кредитів в українській економіці сягнула 54,31% (станом на жовтень 2018); проблеми з відшкодуванням підприємствам ЖКГ пільг та субсидій.
Міжнародна економічні відносини
Створилося враження, що тільки НБУ в 2018 році боровся з результатами неринкового підвищення цін, турбулентності на зовнішніх ринках і зниження інтересів інвесторів до України. При цьому, спостерігалася відносна стабільність гривні, протягом року динаміка поповнення золотовалютних резервів мала позитивний характер.

У той же час, зберігалися асиметрії у зовнішній торгівлі і недостатнє лобіювання національних інтересів. Зокрема, це призвело до того, що Україна використовувала квоти по основних групах торгівлі товарами з ЄС у перші місяці 2018 року. Згідно останніх даних Держстату, негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України за 3 квартали 2018 року становить $ 3,45 млрд. Для порівняння, за аналогічний період 2017 року від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило $ 1,11 млрд.

Окрім цього, також слід зазначити наступні факти:

- еміграція залишається однією з основних проблем України останнього часу;

- вихід на зовнішній ринок запозичень у 2018 році не мав гострої необхідності, стратегія по зовнішньому і внутрішньому боргу залишається декларативною;

- протягом року Україна так і не змогла домовитися з МВФ про транш. Залишається невеликий шанс отримати транш під новорічні свята.
«Неринкові шоки»
Серед «неринкових шоків» у 2018 році особливо виділяються наступні:

1) Ситуація в акваторії Азовського моря та проблеми з проходженням кораблів до українських портів. Незважаючи на те, що загальний товарообіг азовських портів зараз ледь сягає 4 млн тон, затримки у морській доставці вантажів у цьому регіоні створили загрози функціонуванню місцевої інфраструктури та погіршили транзитний статус України.

2) Запровадження воєнного стало прецедентом для України і для української економіки. І хоча він не вплине суттєво на стан економіки 2018 року, проте він дав негативні сигнали інвесторам щодо розвитку ситуації в країні.
Енергетика
З позитивного варто відзначити стимулювання збільшення частки зеленої енергетики. З іншого боку на даний момент частка відновлюваної енергії в Україні становить лише 1,8% (у вартості - 8,3%).

Крім цього, Стокгольмський арбітражний суд зобов'язав Газпром виплатити українській компанії $4,63 млрд за недопоставку газу по транзитному договору (чи $ 2,56 млрд з урахуванням боргу української сторони за поставлений газ).

Інших же досягнень у енергетичній сфері не було. Залишилися всі ті самі проблеми пов'язані з формульним «утворенням» тарифів, питаннями субсидій та розрахунків між основними постачальниками в Україні (через що у ряді міст були проблеми з отриманням гарячої води та опалення), загальним постійним підвищенням тарифів для домогосподарств і промислових виробників, перевантаженням електростанцій тощо.

До того ж, непродумана політика уряду, недостатні обсяги газу у сховищах на початку березня призвели до його дефіциту в країні (через що було навіть оголошено надзвичайну ситуацію), і який покрили додатковим дорожчим імпортним газом.
Приватизація
Знову спостерігався провал приватизації, в т.ч. через погане розпорядження держмайном і невмінням продавати: продаж державного майна приніс набагато менший обсяг надходжень до державного бюджету, ніж було заплановано. Причиною були зриви / невдачі продажу великих об'єктів приватизації через їх незадовільний стан, в т.ч. фінансовий, та особливості участі в тендерах, політизованість деяких рішень. Невміння продавати підприємства мало результатом погіршення привабливості об'єктів, що продаються, і знизило їх оціночну вартість та можливі надходження до бюджету. Як результат, велика приватизація перенесена на 2019 рік.
Покращення прозорості.
У даному аспекті, зокрема, частково підвищилася прозорість банківської системи як такої завдяки новим вимогам до організації системи управління ризиками, оприлюдненню даних про складові і про достатність капіталу банків, був створений кредитний реєстр. Щодо інших сфер економіки, то був запущений онлайн-ресурс для відстеження цін, запроваджені нові розділи на e-data щодо відкритості даних місцевих бюджетів, спостерігалася деяка ступінь детінізації і поліпшення сервісного обслуговування платників податків, були запущені мала приватизація на ProZorro.Продажі та пілотний проект по впровадженню електронного чека (e-Receipt). Тим не менше, відкритість даних навряд чи на даному етапі ефективно вплинула на мінімізацію корупції в країні.
Що очікує Україну у 2019 році?
Наступного року Україні необхідно буде сконцентруватися на наступних напрямках:
Макроекономічні показники
1) Зростання ВВП 2019 року уповільниться до 2,3% через нижчі темпи зростання світової економіки та спрямування значних обсягів коштів на виплати за боргами.

2) На початку року, інфляція відчутно прискориться через підвищення цін на газ для населення та відповідний перегляд тарифів на опалення та гарячу воду. Загалом же, інфляція 2019 року знизиться до 6,8%, насамперед унаслідок жорсткої монетарної політики.

3) Передвиборча кампанія може привести до підвищення соціальних стандартів за браком достатнього економічного зростання.
Енергетичний аспект
Питання стратегії досягнення енергетичної безпеки у цілому залишається одним з найважливіших викликів для національних інтересів України. Український уряд оголосив плани щодо досягнення країною енергетичної незалежності та щодо стійкого розвитку, але шлях залишається розмитим.

Реалізація російських проектів альтернативних газогонів може залишити Україну на узбіччі такого важливого елементу економічної діяльності як транзит газу, призвести до значних фінансових втрат. Зокрема, 31 грудня 2019 року завершується контракт між Газпромом і Нафтогазом на транзит газу. При цьому, "Газпром" подав позов про розірвання транзитного контракту через Україну. Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма об'єднав в одну справу вищезазначений позов з позовом "Нафтогазу" про перегляд тарифу на 12 млрд доларів.
Міжнародні фінанси
Зважаючи торгівельні війни та процеси відтоку капіталу з країн що розвиваються, Україна може мати менші надходження валютної виручки. До того ж, ринок позичок стане більш дорогим.

Частково країні посприяє новий транш МВФ, але зважаючи на те, що наступного року Україні необхідно виплатити $ 5,88 млрд зовнішнього боргу та $ 14,8 млрд внутрішнього, і на те, що золотовалютні резерви прогнозуються на тому самому рівні, то його обсягів буде не достатньо для вирішення усіх проблем української економіки. Уряду необхідно буде шукати шляхи самостійного виходу з ситуації. За умов відсутності стратегії держави по управлінню зовнішнім та внутрішнім боргом постають додаткові виклики для розвитку країни. Окрім цього, не було остаточного рішення Високого суду Лондона щодо «боргу Януковича» в розмірі $3 млрд і теоретично воно може бути прийняте у 2019 році.
Основні сценарії та рекомендації
Українська економіка залишається вразливою до зовнішніх шоків
Таким чином, українська економіка не досягла значних результатів у 2018 році та залишається вразливою до зовнішніх шоків наступних років. Постає нагальна потреба мінімізувати перелічені ризики економічному розвиткові країни .

На фоні ж меншої оптимістичності уряду щодо 2019 року, стає помітною проблема замкнутого кола «утримання стабільності – брак економічних перспектив» і постає питання, як з нього вирватися і що робити далі.

У цьому руслі, запровадження дієвого середньострокового планування могло б теоретично додати "передбачуваності" розвитку української економіки. З іншого боку, практично застосувати такий підхід в реаліях України досить складно без зменшення вразливості до внутрішніх і зовнішніх шоків. Відповідно, будь-які плани можуть бути легко "зіпсовані" в умовах турбулентності. До того ж, більшість індикаторів українських планів встановлюються вручну і залежать від "настрою" влади, тобто носять зазвичай статичний, а не динамічний характер. Вони не змінюються автоматично на основі формульних розрахунків в залежності від ситуації і не гарантують оперативність оновлення планів, їх актуальність і незалежність від рішень уряду. Невідомо яким буде фінальний результат.

Таким чином, важливим є те, яким чином відбудеться "перезавантаження" влади наступного року після виборів. Враховуючи зазначене, необхідно зберігати стабільність у міжвиборчий період.
Загалом же, позитивний сценарій розвитку української економіки у 2019 році є малоймовірним і не є доцільним для розгляду. Тому залишається виокремити наступні сценарії.
1
Базовий сценарій
Найбільш вірогідним виглядає базовий сценарій. Згідно нього, перехідний уряд не ризикуватиме робити значних змін та впроваджувати реформи. Українська економіка продовжить свій стагнаційний тренд розвитку. З іншої сторони, це не спричинятиме супротиву зі сторони зацікавлених стейкхолдерів і уряд зможе виконувати свої функції.
2
Негативний сценарній
У разі негативного сценарію, післявиборчий період характеризуватиметься блокуванням рішень перехідного уряду, невизначеністю і відсутністю часу для маневру. Україна ризикує так і не отримати транш МВФ і буде неспроможною виплатити борги. Це матиме наслідком технічний дефолт країни.
3
Радикальний сценарій
Хоча це малоймовірний сценарій, він все одно можливий. Можливо також, що будь-який обраний президент схильний приймати більш радикальну і більш праву позицію, як це часто трапляється в країнах, які переживають війни або затяжні військові конфлікти. Якщо це буде так, то найбільш імовірним результатом зовнішньої політики буде погіршення відносин із Заходом, серія криз у відносинах із західними сусідами України та ескалація відносин з Росією. Зовнішня політика такого президента буде більш схильна до ризику та, швидше за все, буде більш ізольованою.
Відповідно, у період "перезавантаження" робити зміни буде недоцільно й складно. Але вже після остаточного формування уряду, важливим буде переосмислення економічного розвитку, бо інакше Україна не зрушить з місця стагнаційний тренд. Тим не менше, з кожним роком, Україна набирається досвіду і 2019 рік може бути надзвичайно плідним.
У 2019 році буде складно впроваджувати зміни, однак після затвердження українського уряду буде потрібно переосмислити економічний розвиток країни.
Єгор Киян
економічний експерт МЦПД
© Апостроф, 2019
Made on
Tilda